Ситий І.М. Рукопісні книги у зібранні Чернігівського обласного історичного музею ім.В.В.Тарновського

I.М. Ситий (Чернигов)

Рукописні книги у зібранні Чернігівського обласного історичного музею iм. В.В.Тарновського

Колекція нараховує 315 примірників з хронологічними рамками

1511-1964 рр. Сформувалася протягом другої половини ХІХ-ХХ ст.: 79 прим. надійшло у складі колекції В.В.Тарновського, 45 – зі збірки Чернігівського єпархіального сховища старожитностей, 19 – Чернігівської губернської архівної комісії, по 11 – з Сосницького і Прилуцького краєзнавчих музеїв у 50-х рр.

ХХ ст., решта – з церков, монастирів, бібліотеки духовної семінарії, виставки ХІV Археологічного з’їзду, від приватних осіб.

Рукописні книги входять до таких груп зберігання:

Ал - архівно-літературна,

Ак – архівна книга,

Ад – архівно-документальна,

Вп – допоміжні (“вспомогательные”) письмові.

В 1998 р. складений їх реєстр.

Збірка нараховує 10 книг ХVІ ст. Всі вони релігійні. Найбільш ранньою є Апостол з вкладними записами 1511 р. ХVІІ ст. представлене 46 прим., ХVIII – 140, ХІХ - 106, ХХ – 13.

Серед 63 релігійних і богослужбових книг – 12 Євангелій, 14 – Ірмологіонів, Біблія, Служебники, Мінеї, Псалтирі, Апокаліпсис з малюнками XVII ст. Представлені віршоване Євангеліє від Луки (1826), два рукописи П.Морачевського – переклади Євангелія на українську мову, фрагменти перекладів Біблії П.Куліша та І.Нечуя-Левицького. В окрему групу можна виділити синодики – 15 од. і метричні книги – 7 од. Найдавнішим з них є Синодик Сосницької Воскресенської церкви (1664-1821), а найбільш відомим Синодик Любецького Антоніївського монастиря (1663-1901, фактично 1712-1901), започаткований і оформлений вірогідно відомим культурним і церковним діячем І.Щирським. Любецький синодик містить цікаві матеріали з історії Чернігово-Сіверської землі ХІІІ-ХIV ст., а найголовніше – список чернігівських князів із зазначенням їхніх світських та християнських імен і по-батькові, що дозволяє відтворити їхній родовід.

Важливими історичними джерелами є літописи, географічні і статистичні описи, історичні і юридичні збірники, збірники указів, розпоряджень представників світської і духовної влади, документів місцевих органів самоврядування, родинних архівів тощо. Ця група нараховує 139 од. збереження. З-поміж них Розповідь про Переяславську Раду (згорток 1654 р.), літописи Самовидця і Грабянки (60-ті рр. XVIII ст.), Скорочений географічний опис Київської губернії (1787), альбом малюнків з анотаціями “Некоторые древности, собранные в уездах Черкасском и Чигиринском Киевской губернии” та медико-географічні описи Київського і Сквирського округів Де ля Фліза, 6 списків Литовського статуту (XVII-XVIII ст.), Права, за якими судиться малоросійський народ (XVIII ст.), 19 цехових книг (XVII-XX cт.), “мъские” книги Полтави і Почепа (XVII- 1 пол.XVIII ст.), Актова книга Острозького магістратського суду (XVII ст.), Журнали Ніжинського повітового суду і Ніжинської нижньої розправи, відомості про маєтки І.Мазепи (1726) та Д.Апостола 1734 р. (ХІХ ст.), книги Забіл, Полетик, Шихуцьких, де крім майнових документів вміщені виписки з хронік, друкованих книжок, записи мемуарного характеру, календарі (ХVIII ст.).

Підручники і навчальні посібники (світські) – 14 од. – представлені Риториками, в т.ч. і латиною, Арифметикою (1752 р.), Азбукою словеноросійською (дев’ятиметровий згорток 1755 р.), Коротким поняттям про фізику для… Великого князя Павла Петровича (XVIII ст.), “Лекциями к геодезии, практике или землемерию” Г.Попова.

В колекції 18 богословських та філософських трактатів, в т.ч. твори Дмитрія Ростовського, Іоанна Дамаскіна, Повчання Ліствичника ( XVII-XVIII ст.), Вольтера (1826).

Медицина репрезентована лікарськими посібниками ХVIII-XIX ст., в т.ч. з присвятою П.Прокоповичу, та двома книгами – прибутково-видатковою і запасів – Глухівської аптеки (1743-1749).

Красне письменство, історична і мемуарна література представлені автографами П.Куліша – “Орися”, “Чорна рада”, “Этнографические записки о Южной Руси” т.1; М.Костомарова – збірник віршів, “Мазепа”, “Мазепинцы”, “Архив иностарнных дел Мазепы 1698-1710”; Ф.Галузенка “Чумаки або Украина з 1768 року”; Д.Мордовця, К.Рилєєва, С.Руданського, В.Коховського “Опыт изучения войн Богдана Хмельницкого”, К.Спаської, Г.Артозеєва, списком “Єнеїди” 1801 р., нарисами чернігівських краєзнавців і т.д.

Серед авторів та переписувачів книг у ХVI-XVIII ст. найчастіше зустрічаються прізвища служителів церкви. Це, зокрема, ієромонахи Серафіон Захарієвич Б. з Полтавського монастиря, Рафаїл Казакович з Ростова, Варлаам Вишневський та Герман Логвиновський з Новгород-Сіверського монастиря, Костянтин Усиєвич з Каташинського, архімандрит, професор Києво-Могилянської Академії Пахомій Добрина, ієродиякон Чернігівського Єлецького монастиря Геронтій Струковський, священники Стефан з с.Козари, Петро Донцов з с.Печеники тощо. Проте книги переписували і представники інших верств населення, в т. числі і жінки. Так, артилерійський гантлангер з Таллінна Іван Худинський переписав Арифметику, а мешканка х.Церковище біля Ямполя Пелагея Клименкова – Ірмологій. У ХІХ ст. різко зростає доля цивільної і військової інтелігенції, яка творила рукописну книгу.

Географічно переважна більшість рукописних книг збірки ЧОІМ відноситься до Лівобережної України та Києва. Вони були створені на Чернігівщині, Харківщині, Полтавщині в таких містах і селах, як Любеч, Сосниця, Чернігів, Кролевець, Охтирка, Короп, Новгород-Сіверський, Глухів, Батурин, Ямпіль, Язловка, Красилівка, Блистова, Стольне, Мале Устя, Козари, Смолин, Кудрівка, Баба. Незначна частина надійшла з Правобережної України, Прибалтики, Молдови, Росії – головним чином території колишнього Стародубського полку, а також Ростовщини та Москви.

Серед місць побутування такі монастирі, як Розритівський, Батуринський, Каташинський, Новгород-Сіверський, Густинський, Любецький, Максаківський, Рихлівський, Чернігівський Єлецький, Києво-Печерська лавра, Свято-Троїцька Никодимова старообрядницька обитель.

Художнє оздоблення рукописних книг здебільшого досить бідне. Книги XVI ст., як правило, прикрашені заставками у вигляді циркульної плетінки та кіноварними ломбардами. Для книг XVII-XVIII ст. більш характерним є рослинний орнамент, часто-густо – це копія з друкованих книг як вітчизняного, так і західноєвропейського походження.(Синодик Крупицько-Батуринського Миколаївського монастиря, започаткований у 1687 р. Дмитрієм Ростовським).

Характерним є також використання в’язі, кіноварних ініціалів-ломбардів або більш досконалих – багатобарвних ініціалів на тлі рослин, архітектурних споруд, звірів. Художнє оформлення титула як правило складається з двох колон, замкнутих угорі аркою, які прикрашені рослинним орнаментом (книги Воронізького ткацького, Глухівського різницького цехів). Частіше малюнки робились темно або світло-брунатним чорнилом, інколи для художнього оформлення рукописних книг використовувались вирізані з стародруків заставки, ілюстрації тощо, часом розфарбовані (“Чин бываемый на одеяние рясы и камилавки …” , Ірмолой (Ал-1631). Книги ХІХ ст. відрізняються зовсім бідним художнім оформленням. Відчувається чисто утилітарний підхід на відміну від попередніх столітть, коли книга задовольняла не тільки духовні, але й і естетичні смаки людини. В цей час з’являється народний малюнок, який часто має характер лубка. В першу чергу це стосується книг, створених у глибинці сільськими дячками, священниками, парафіянами (Батуринський синодик).

Цікавий матеріал для історії українського інтролігаторства дають палітурки рукописних книг. Деякі із них вміщені у архаїчну оправу, відомою в спеціальній літературі, як оправа “з губочками”( див. № 4).

Книги написані в основному на іноземному папері, переважно західноєвропейського походження, який з середини XVIII ст. заміщується папером російського виробництва внаслідок знищення української автономії російським царатом.

Колекція рукописних книг музею є цінним джерелом для істориків, літературознавців, релігієзнавців, етнологів, спеціалістів з палеографії, генеалогії, сфрагістики, метрології тощо.

Окремі пам’ятки або їх фрагменти були оприлюднені:

Де ля Фліз. Альбоми.-Т.1.-К.,1996.-С.21-22, 217-245.

Запаско Я.П. Пам’ятки книжкового мистецтва: Українська рукописна книга.-Львів:Світ, 1995.-С.108-109.

Коваленко О.Б. Маловідомий список “Літопису Самовидця”//Укр.іст.журнал.-1979.-№ 12.-С.124-129.

Коваленко О.Б. Рукописні збірники історичного змісту XVIII ст. із зібрання Чернігівського історичного музею //Третя республіканська наукова конференція з історичного краєзнавства. Тези доповідей.-К., 1984.-С.227-228.

Коваленко О.Б. Список літопису Г.Грабянки із зібрання Чернігівського історичного музею //Чернігівська старовина: Зб.наук.праць, присвячений 1300-річчю Чернігова /Чернігів.держ.пед.інститут ім.Т.Г.Шевченка та ін.; Редколегія: П.П.Толочко (голова редколегії) та ін. – Чернігів: Сіверянська думка, 1992.-С.96-100.

Коваленко О.Б., Ситий І.М. З історії української рукописної книги та історичної думки XVII ст. //Сіверянський літопис (Чернігів).-1998.-№ 2.-С.96-99.

Любецький синодик //Чернігівщина. Енциклопедичний довідник.-К.:УРЕ, 1990.-С.417-418.

Нотні ірмолої Чернігівщини. Там само.-С.564.

Синодик Любецького Антониевого монастыря.-Чернигов: Тип.губ.земства, 1902.

Ситий І.М. Батурин у першій чверті XVIII ст. //Сіверянський літопис.-1995.-№ 1.-С.65-74 (Мазепина книга).

Ситий І.М. Ким і коли було започатковано Любецький синодик, або останній твір Івана Щирського // ”Любецький з’їзд князів 1097 року в історичній долі Київської Русі”: Матеріали Міжнародної конференції, присвяченої 900-літтю з’їзду князів Київської Русі у Любечі.-Чернігів: Сіверянська думка, 1997.-

С.191-197.

Ситий І.М. Любеч та його округа в 1726 р. //Сіверянський літопис.-1995.-№ 4.-С.39-54.(Мазепина книга).

Ситий І.М. Новгород-Сіверський цех калачників (1711-1900 рр.)//Сіверянський літопис-1996.-№ 1-6.

Ситий І.М. Синодик Крупицько-Батуринського монастиря //Сіверянський літопис.-1997.-№ 4. –С.40-64.

Сытый И.М. Синодик Михайловской Церкви с.Котов //1000 років Чернігівської єпархії: Тези доповідей церковно-історичної конференції.-Чернігів, 1992.-С.92-94.

Ситий І.М. Українські графіки та іконописці //Родовід (Київ).-1994.-№ 9.- С.44-50.

Ситий І.М. Книги Забіл (1671-1745) // Сіверянський літопис.-1999.-№ 1. –С.116-120.

Ситий І.М. Генеалогічні та історичні нотатки бунчукового товариша І.І.Забіли // Сіверянський літопис.-1999.-№ 4. –С.166-169.

Ситий І.М. Батурин доби Івана Мазепи // Сіверянський літопис.-2000.-№ 3. –С.36-46.

Ситий І.М. Кролевецькі кравці та ккушніри // Сіверянський літопис.-2002.-№ 4. –С.29-33.

Ситий І.М. Книги Забіл (1671-1745) // Дніпропетровський історико-археографічний збірник. Вип. 2. – Дніпропетровськ, 2001. – С. 521-543.

Ситий І.М. Мазепина книга // Скарбниця української культури. Збірник наукових праць. – Вип. 3. – Чернігів, 2002. – С. 100-107.

З метою запровадження цієї багатої збірки до наукового обігу складено реєстр. Пам’ятки описані за наступною схемою: порядковий номер, назва – для богослужбових книг уніфіковані згідно з бібліографічними правилами, в лапках – оригінальні; дата; розмір в долях аркуша і см; аркушевий склад; джерело і час надходження до музейних установ Чернігова згідно записів, інвентарів, бірок та дарчих записів, які дозволяють встановити місця побутування книг до їх музеєфікації, імена авторів або переписувачів; зазначені особливості художнього оформлення та змісту.

Наверх

На главную